
День 17 жовтня - це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і бід осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з бідністю.
День боротьби з бідністю вперше стали відзначати в Парижі в 1987 році. 17 жовтня 1987 року сто тисяч волонтерів зібралися на площі прав людини - Трокадеро - і заснували пам'ятний камінь, присвячений жертвам бідності. Спочатку цей день називався Всесвітнім днем боротьби за подолання крайньої злиденності. Його відзначали неурядові організації світу з ініціативи Міжнародного руху за надання допомоги нужденним групам населення.
У 1992 році Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію злиднів і закликала всі держави присвячувати цей День проведенню і пропаганді, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності. Метою цих заходів стало викорінення абсолютної бідності і різке зниження загального рівня глобальної бідності за допомогою рішучих національних зусиль країн і міжнародного співробітництва.
У вересні 2000 року на саміті в ООН керівники 147 держав прийняли Декларацію тисячоліття, в якій однією з цілей проголосили скорочення бідності вдвічі вже до 2015 року.
Проблема бідності в Україні набула офіційного визнання після затвердження Указом Президента України від 15 серпня 2001 р. N 637 Стратегії подолання бідності, яка встановила значення терміна «бідність», єдиний відносний критерій віднесення різних верств населення до категорії бідних, визначила основні напрями та етапи подолання бідності на період до 2010 року. А в серпні 2011 року було затверджено Державну цільову соціальну програму подолання та запобігання бідності на період до 2015 року.
Згідно існуючих даних, за кожним напрямом подолання бідності відбулися позитивні зрушення, забезпечено виконання завдань, а також досягнуто основну мету - стабілізація рівня життя і усунення найгостріших проявів бідності.
Проте проблема бідності залишається актуальною і потребує подальшого розв'язання.
Не втратила гостроти проблема бідності серед працюючого населення. Кожна четверта сім'я з дітьми, в якій всі дорослі працюють, належить до категорії бідних, адже особливістю України є те, що бідними є не тільки безробітні громадяни, а й ті, що працюють.
За 2013 рік межа бідності за відносним критерієм (75 % медіанного значення сукупних еквівалентних витрат населення) становила 1187 грн на місяць і перевищила значення за 2012 рік на 62 грн. або на 5,5 %. Рівень бідності за відносним критерієм знизився на 1,0 в.п. і становив 24,5 % (2012 рік – 25,5 %). При цьому прожитковий мінімум в середньому на одну особу в місяць за 2013 рік склав 1176 грн.
В розрізі регіонів України за даними обстеження за 2013 рік найвищий рівень бідності за відносним критерієм мали Рівненська (48,7%), Тернопільська (41,3%), Житомирська (39,4%) області. Найнижчий рівень бідності у місті Києві (6,4%), а також у Харківській (13,8%) та Запорізькій (14,6%) областях.
На території Запорізької області окрім Державної програми діє обласна програма подолання та запобігання бідності на 2012-2015 роки, що також спрямована на досягнення стабілізації рівня життя населення, скорочення масштабів та усунення найгостріших проявів бідності.
Однак проблема подолання бідності є стратегічним завданням сьогодення. Тому саме в цей день люди різних професій, націй і релігій у всьому світі об'єднаються разом з тим, щоб символічним жестом «Встати і сказати «Ні» бідності і нерівноправності!»